заручити


заручити

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • заручити — див. заручати …   Український тлумачний словник

  • заручити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • заручати — заручити (оголошувати кого н. нареченою й нареченим), обручати, обручити; єднати (вести розмови з кимось про заміжжя дочки, онуки тощо) Пор. одружити …   Словник синонімів української мови

  • заручання — я, с. Дія за знач. заручити …   Український тлумачний словник

  • заручений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заручити. || у знач. ім. зару/чений, ного, ч.; зару/чена, ної, ж. Той (та), що заручився (заручилася), кого заручили …   Український тлумачний словник

  • заручення — я, с. Дія за знач. заручити …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.